Dokładnie! Portret młodej Warmiaczki

Każdy obraz, który oglądamy w muzeum, każda rzeźba czy miedzioryt, srebrny puchar, fotografia czy porcelanowa czarka jest wynikiem wielu dni, tygodni, niekiedy nawet lat żmudnej pracy. By mogły powstać, ich twórcy musieli się kształcić i rozwijać przez całe życie. Tradycje ideowe i artystyczne, z których czerpali, dojrzewały niekiedy przez wiele stuleci. Technologie, z których korzystali, opracowywały i udoskonalały pokolenia ich poprzedników.

[FOR ENGLISH PLEASE SCROLL DOWN,
Україномовна версія нижче]

Każde dzieło sztuki, nawet pozornie skromne, jest więc owocem niesłychanie złożonych procesów. Każde stanowi jakiś odrębny świat. Warto więc przyglądać się im dokładnie.
Dokładnie! taki właśnie tytuł nosi cykl wystaw, podczas których będziemy skupiać uwagę naszą i naszych gości na jednym dziele. Będziemy się mu przyglądać, objaśniać je, dyskutować o nim, sytuować je w szerszych kontekstach. Będziemy uważnie wsłuchiwać się w to, co myślą o nim nasi widzowie.

Czy zapraszamy do zwolnienia tempa? Do wyskoczenia z kolein pośpiesznej codzienności?  Do poszerzenia poznawczych horyzontów? Do namysłu? Do uważności?

Tak! Dokładnie!

Pierwsze dzieło, któremu chcemy się tak dokładnie przyjrzeć, to Portret młodej Warmiaczki Louisa Friedricha Rudolfa Sy z 1854. Jest to jeden z najnowszych nabytków do zbiorów Muzeum Narodowego w Gdańsku. Młoda postać, ukazana we wnętrzu kościoła, przykuwa uwagę nakryciem głowy. Jasny czepiec stanowi wyrazisty akcent w kompozycji utrzymanej poza tym w ciemnej tonacji. Czepiec można zidentyfikować jako warmiński, a jego obecność w stroju oznacza, że kobieta jest zamężna. Dalej pojawiają się jednak pewne zagadki i pytania, które wymagają dokładniejszych dociekań i analiz.

Możemy się zastanawiać, o co modli się dziewczyna. Trudno też jednoznacznie potwierdzić, że obraz na pewno przedstawia Warmiaczkę. Pozostałe elementy jej ubioru nie są bowiem charakterystyczne dla stroju tego regionu. Bardzo możliwe, że artysta posiadał taki czepiec, albo gdzieś go zaobserwował i wkomponował w obraz dla zwiększenia jego atrakcyjności. Wydaje się też, że zarówno kościół, jak i sportretowana w nim postać, nie przedstawiają realnego miejsca ani osoby, są raczej swobodną wizją artystyczną.

Obraz może być zatem wyrazem etnograficznych zainteresowań malarza, charakterystycznych dla twórców z tego okresu. Typowa jest również swoboda w podejściu do zestawiania w obrazach przedmiotów charakterystycznych dla danego regionu lub czasu bez dbałości o zgodność z rzeczywistością czy o poprawność historyczną. Dzieło stanowi przykład zmian w podejściu do tematów przedstawianych w malarstwie w XIX wieku, gdy coraz chętniej sięgano po sceny z życia codziennego. Modlitwa, spacer, dziecięca zabawa, ukazane bez ukrytych znaczeń, były pochwałą życia, pięknego w swej prostocie.

Autor obrazu, Louis Friedrich Rudolf Sy, to postać niezwykle ważna dla historii naszego muzeum dokładnie 150 lat temu objął stanowisko pierwszego kustosza gdańskiego Muzeum Miejskiego, które później przekształciło się w Muzeum Narodowe. Funkcję tę sprawował od momentu otwarcia instytucji, po remoncie budynku w 1872, do swojej śmierci w 1887. Oprócz twórczości malarskiej zajmował się konserwacją i kopiowaniem dzieł sztuki, między innymi Sądu Ostatecznego Hansa Memlinga. Zachowało się niewiele obrazów tego artysty, tym cenniejsze jest uzupełnienie naszej kolekcji o jedno z jego dzieł.

Wystawie towarzyszyć będzie bogaty program wydarzeń edukacyjnych, w tym Oprowadzania po obrazie, wydarzenia poświęcone fenomenowi stroju ludowego, spotkania przybliżające problematykę kopiowania obrazów, warsztaty haftu i tworzenia czepców czy wykłady na temat (nie)poprawności historycznej malarstwa oraz dawnego życia kobiet na wsi. Zapraszamy do wspólnego, dokładnego przyjrzenia się wszystkim tym kontekstom i ukrytym znaczeniom obrazu.

Kuratorzy cyklu wystawienniczego: Agata Abramowicz, Jacek Friedrich
Kuratorki: Kamila Glazer, Magdalena Mielnik
Koordynacja: Gabriela Brdej, Paweł Powirski
Projekt i wykonanie aranżacji: DaDo s.c. Domowicz Dakszewicz
Identyfikacja wizualna i opracowanie graficzne: Hardziej Studio (Patryk Hardziej i Ada Zielińska)
Teksty: Jacek Friedrich, Magdalena Mielnik
Redakcja i korekta: Hanna Negowska
Redakcja i korekta tekstów obcojęzycznych: Kateryna Brodovska, Anna Moroz-Darska, Colin Phillips
Promocja: Dział Marketingu pod kierownictwem Adama Jurka, koordynacja: Paweł Burian
Edukacja: Ośrodek Edukacji Muzealnej, Wolontariatu i Współpracy z Publicznością pod kierownictwem Noemi Etush, koordynacja: Kamila Glazer

Mecenasem obrazu jest Port Lotniczy Gdańsk im. Lecha Wałęsy.
 

Precisely! Portrait of a Young Woman from Warmia

Every painting we see in the museum, every sculpture, every copperplate, silver cup, photograph and porcelain bowl is a result of many days, weeks, and sometimes even years of hard work. In order to make them, each creator had to educate themselves and develop throughout their life. The ideological and artistic traditions they drew upon were sometimes being developed over many centuries. The technologies they used were elaborated upon and improved by many generations of their predecessors.

Every work of art, even one seemingly inconspicuous, is therefore a result of extremely complex processes. Each of them constitutes a separate world. Hence, it is worth looking at them precisely.

Precisely! is the title of a series of exhibitions during which we will be focusing attention of both ourselves and our guests on just one work of art. We will be looking at it, explaining it, discussing it, placing it in broader contexts. We will be listening to what our viewers think about it.

Are we inviting you to slow down? To leave behind the fast-paced daily life? To broaden your cognitive horizons? To immerse yourself in reflection? To be observant?

Yes! Precisely! 

The first work we want to take a closer look at is Louis Friedrich Rudolf Sys Portrait of a Young Woman from Warmia from 1854. It is one of the newest additions to the National Museum in Gdańsks collection. The young lady, shown inside a church, attracts the viewers attention with her headdress. The bright bonnet is a distinctive accent in the composition, otherwise kept in a dark tone. The cap can be identified as Warmian, meaning the woman is married. However, some riddles and questions still require more detailed research and analysis.

We may wonder what the girl is praying for. It is also difficult to conclusively confirm that the picture really shows a Warmian woman. The other elements of her clothing are not characteristic of the region. It is very possible that the artist owned such a bonnet, or he noticed it somewhere and incorporated it into the painting to increase its attractiveness. It also seems that both the church and the figure portrayed inside it do not represent a real place or person but rather a free artistic vision.

The painting can therefore be an expression of the painter's ethnographic interests, characteristic of the artists from that period. It was also typical to be free in the approach to juxtaposing objects representative of a given region or time, without caring for realism or historical correctness. The work is an example of changes in the approach to the subjects presented in painting in the 19th century, when scenes from everyday life appeared more and more often. Prayer, walking, children's play, shown without any hidden meanings, were a praise of life, beautiful in its simplicity.

The painter, Louis Friedrich Rudolf Sy, is a crucial figure in our museum's history: 150 years ago, he took the position of the first curator of the Gdańsk City Museum, later to become the National Museum. He held this position from the moment the institution opened, after the renovation of the building in 1872, until he died in 1887. In addition to painting, he was involved in restoring and copying artworks, including the Last Judgment by Hans Memling. As few of the artist's paintings have survived, the more valuable it is to complement our collection with one of his works.

The exhibition will be accompanied by an abundant programme of educational events, including "Guided Tours Around the Painting," events dedicated to the phenomenon of folk costumes, meetings on the subject of copying paintings, workshops on embroidery and making bonnets, and lectures on the (in)correctness of historical painting and the past life of women in the countryside. We invite you to join us and carefully examine all these contexts and hidden meanings of the painting. 

Patron of the painting: Gdansk Lech Walesa Airport.

 
Саме так! Портрет Молодої Вармінчанки Луїса Фрідріха Рудольфа Саі

Кожна картина, котру бачимо в музеї, кожна скульптура, кожна мідяна гравюра, срібний кубок, фотографія або порцелянова чаша є результатом багатьох днів, тижнів, іноді навіть років кропіткої праці. Для того, щоб це все могло зявитися, творці мали вчитися і розвиватися протягом усього життя. Ідейні і художні традиції, якими вони надихалися, часом визрівали протягом багатьох століть. Технології, які вони використовували, розвивали та вдосконалювали покоління своїх попередників.

Тому кожен витвір мистецтва, навіть якщо він на перший погляд скромний, є плодом неймовірно складних процесів. Кожен є якимось окремим світом. Тому варто придивлятися ним уважно. 

Саме так! Таку назву має цикл виставок, під час котрих ми зосереджуватимемо нашу увагу і увагу наших гостей на одній роботі. Будемо до неї придивлятися, будемо її пояснювати, дискутувати про неї та поміщати в ширші контексти. Будемо прислуховуватися до того, що про неї думають наші глядачі. 

Чи запрошуємо до сповільнення? До того, щоб вискочити з колії метушливого сьогодення? До розширення горизонтів пізнання? До роздумів? До уважності?

Так! Саме так!

Перша картина, до якої ми хочемо так уважно придивитися, це Портрет Молодої Вармінчанки Луїса Фрідріха Рудольфа Саі 1854 року. Це один з найновіших набутків у зібранні Національного Музею в Ґданську.  Молода постать, що знаходиться в приміщенні костелу, привертає увагу покриттям голови. Світлий чепчик є виразним акцентом в загально дотриманій композиції темного тону. Чепчик можна ідентифікувати як вармінський, а його присутність в комтюмі означає, що жінка заміжня. Проте далі зявляються певні загадки і питання, які вимагають більш детальних розглядів і аналізу.

Ми можемо задуматися, про що молиться дівчина. Важко також однозначно ствердити, що картина точно представляє Вармійку. Решта елементів її одягу не характерні для костюмів цього регіону. Дуже вірогідно, що в художника був такий чепчик або він десь його побачив і ввів в картину для більшої її привабливості. Здається також, що і костел, так і зображена в ньому особа, не представляють ані  реального місця, ані людини, є скоріше вільним художнім  баченням.

Картина може бути в свою чергу вираженням етнографічних зацікавлень художника, характерних для творців того періоду. Типовою є також і свобода в підході в підборі в картинах предметів, характерних для даного регіону або часу без піклування про відповідність реаліям чи історичну достовірність. Твір є прикладом змін в підході до тем, представлених в образотворчому мистецтві в XIX столітті, коли все охоче відносилися до сцениіз щоденного життя. Молитва, прогулянка, дитяча гра, показані без прихованих сенсів, були дифірамбами життю, прекрасному в своїй простоті.

Автор картини, Люїс Фрідріх Рудольф Саі це постать надзвичайно важлива для нашого музею саме 150 років тому він зайняв посаду першого куратора Гданського міського музею, який пізніше став Національним Музеєм. Ці обовязки він виконував від моменту відкриття закладу, після його ремонту  в  1872,  до власної смерті в 1887. Крім живописної творчості він займався також реставрацією і реплікуванням витворів мистецтва, серед яких Страшний Суд Ганса Мемлінга. Зберіглося небагато картин цього художника, тим цінніше є доповнення нашої колекції однією з його робіт.

Виставку супроводжуватиме насичена  програма освітніх подій, в тому числі <<екскурсії>>, події, присвячені феномену національного костюму, зустрічі, наближаюся проблеми копіювання картин, майстер-класи з вишивки і створення чепчиків чи лекції на тему історичної  (не)достовірності образотворчого мистецтва, а також давнього життя жінок в селі. Запрошуємо спільно, саме так, придивитися всім цим контекстам, і прихованим значенням картини.

Меценатом картини є Гданський Аеропорт ім. Леха Валенси.