Wystawa Fangor. Poza obraz Opinie (4)

Mogłoby się wydawać, że po stu latach od urodzin artysty i około siedmiu dekadach jego intensywnej pracy, twórczość Wojciecha Fangora została już dobrze rozpoznana. Tym bardziej, że w ciągu ostatnich dwóch dekad doczekał się w Polsce kilku wystaw o charakterze dużych retrospektyw. Co nowego zatem może wnieść do recepcji jego twórczości ekspozycja w Muzeum Narodowym w Gdańsku?

[FOR ENGLISH PLEASE SCROLL DOWN],
[Україномовна версія нижче]

Proponujemy odczytanie dobrze znanego dorobku Fangora (abstrakcje z lat 50., 60. i 70. ubiegłego wieku) na nowo w świetle uważnej i głębokiej retrospekcji. Bliskiemu oglądowi poddane zostaną najwcześniejsze dzieła artysty oraz te pochodzące z pierwszych dekad jego twórczości, często mniej znane od późnych lat 30. i okresu wojny, kiedy jako młody chłopak zaczynał naukę rysunku i malarstwa, przez lata powojenne i okres socrealistyczny, aż po radykalne zerwanie z figuratywnością i Studium przestrzeni z 1958 roku. Ważną częścią wystawy będą materiały archiwalne (kroniki filmowe, zdjęcia prywatne, wywiady z artystą), które zanurzą dzieła w kontekście historycznym i biograficznym. A ten dla narracji wystawy i lepszego zrozumienia twórczości Fangora wydaje się być kluczowy: zainteresowanie artysty już od najmłodszych lat i przez całe życie astronomią, doświadczenia II wojny światowej, uratowanie cudem od rozstrzelania, stalinowski reżim, który osadził ojca malarza w więzieniu z wyrokiem śmierci, emigracja na kilka dekad w 1961 roku. Takie dzieła jak Rozstrzelanie (194, Krzyk, Proces czy Pałac kultury (powstające w okresie jego socrealistycznej twórczości, ale krytyczne wobec reżimu), czy gest radykalnego zerwania z figuracją po odwilży, by przejść do optycznych eksperymentów z płaszczyzną pozwalają odczytać twórczość Fangora na nowo.

Najlepiej znany publiczności tzw. okres abstrakcyjny w rozwoju twórczym artysty, może okazać się w tym świetle czymś o wiele więcej niż niezwykle udanym intelektualno-malarskim eksperymentem, który przyniósł mu światową sławę. Może np. ujawnić swoje ukryte związki z zainteresowaniami astronomicznymi lub też objawić się nam jako swoista odwilżowa reakcja na walec historii czy forma ucieczki niemalże zbieżna w czasie z emigracją. Najbardziej znane szerszemu gronu odbiorców abstrakcje z lat 60. zaczną więc tracić swoją formalistyczną niewinność. Na wystawie dzięki współpracy z Fundacją Wojciecha Fangora znajdą się też dzieła mało znane lub wręcz nigdy nie pokazywane, a mające znaczenie dla pełniejszego zrozumienia jego twórczości.

Na ekspozycji zaprezentujemy ponad 100 obrazów i 90 rysunków, plakaty oraz rzeźby ze wszystkich okresów twórczości Wojciecha Fangora.

Koncepcja, kurator: Wojciech Zmorzyński
Współpraca kuratorska: Małgorzata Ludwisiak, Piotr Patkowski, Edyta Pawlik
Opieka organizacyjna: Agata Abramowicz
Projekt aranżacji: Biuro Kreacja Dorota Terlecka, Krzysztof Wieruszewski
Opracowanie graficzne: Anita Wasik
Wypożyczenia: Mirosław Szwabowicz, Kalina Krasowska
Konserwacja: Catia Viegas-Wesołowska, Beata Ruszczyk, Anna Górna, Maciej Wieczorek, Marzena Kłosowska
Koordynacja: Anna Wojdat-Zielińska, Joanna Librowska
Transport: Anna Wojdat-Zielińska, Paweł Powirski
Promocja: Klaudia Ficak
Edukacja­: Noemi Etush, Kamila Glazer

Fangor. Beyond the Painting

It would seem that a hundred years after the artists birth and about seven decades of his intense work, the oeuvre of Wojciech Fangor is already well recognised. The more so because in the last two decades, he has had several large retrospective exhibitions in Poland. So what can the exhibition at the National Museum in Gdańsk bring to the understanding of his work?

We propose to look at the well-known works of Fangor (abstract paintings from the 1950s, 60s and 70s) anew in the light of a careful and profound retrospection. The earliest works of the artist and those from the first decades of his work, often less known, from the late 1930s and World War II, when as a young boy he began to learn drawing and painting, through the post-war and socialist realist period, to his radical break with figurativeness and a Study of Space from 1958, will be examined closely. Archival materials (newsreels, private photos, interviews with the artist) will be an important part of the exhibition, putting the works in a historical and biographical context. And context seems to be crucial for the narrative of the exhibition and a better understanding of Fangors work: the artists interest in astronomy from an early age and throughout his life, the experiences of World War II, being miraculously saved from the firing squad, the Stalinist regime that imprisoned the painters father with a death sentence, emigration for several decades in 1961. Works such as The Execution (194, The Scream, The Trial or The Palace of Culture (created in his socialist realist period but critical of the regime), or the gesture of a radical break with figurative painting after the 1956 political thaw in Poland to switch to optical experiments with two-dimensionality, all allow us to interpret Fangors works anew.

Fangor is best known to the public for his abstract period. In this light, this period of his artistic development may be much more than a highly successful intellectual painting experiment that brought him worldwide fame. It can, for example, reveal its hidden connections with the artists astronomical interests or reveal itself to us as a kind of post-1956 Polish thaw reaction to the steamroller of history or a form of escape almost coinciding in time with his emigration. In this context, his most famous abstractions from the 1960s begin to lose their formalistic innocence. Thanks to our collaboration with the Wojciech Fangor Foundation, our exhibition will also include works that are little known or even never shown but are essential for a fuller understanding of the artists oeuvre.

The exhibition will present over 100 paintings and 90 drawings, posters and sculptures from all the periods of Wojciech Fangors work.

Curator: Wojciech Zmorzyński
Associate curators: Małgorzata Ludwisiak, Piotr Patkowski, Edyta Pawlik
Representative for exhibitions and projects: Agata Abramowicz
Coordination: Anna Wojdat-Zielińska, Joanna Librowska
Arrangement design: Biuro Kreacja Dorota Terlecka, Krzysztof Wieruszewski
Layout: Anita Wasik
Promotion: Klaudia Ficak
Education: Kamila Glazer

Фангор. Поза образ

Могло би здаватися, що після ста років від народження митця і близько семи десятиліть його інтенсивної праці, творчість Войчеха Фангора вже стала добре впізнаваною. Тим більше, що протягом останніх двох десятиліть в Польщі відбулося декілька виставок у вигляді великих ретроспектив. Отже що нового може внести до сприйняття його творчості експозиція в Національному музеї в Ґданську?

Пропонуємо ознайомлення з добре відомим надбанням Фангора (абстракції років 50-х, 60-х і 70-х минулого століття) по-новому в світлі ретельної і глибокої ретроспективи. Буде детально розглянуто найбільш ранні твори митця і також ті, що походять з перших десятиліть його творчості, часто менш відомі від пізніх 30-х і періоду війни, коли він молодим хлопцем починав вчитися малюнку і живопису, через повоєнні роки та період соцреалізму, аж до радикального розриву з фігуративністю і Стадією простору в 1958 році. Важливою частиною виставки будуть архивні матеріали (кінохроніки, особисті фотографії, інтервю з митцем), які занурять роботи в історичний і біографічний контекст. І він, здається, має вирішальне значення для наративу виставки і кращого розуміння творчості Фангора: зацікавленість митця астрономією вже від наймолодших років і протягом всього життя, досвід 2 Світової війни, дивом порятунок від розстрілу, сталінський режим, який увязнив батька художника з вироком смерті, еміграція на декілька десятиліть в 1961 році. Такі роботи, як Розстріл (194, Процес чи Палац культури (що зявилися в період його соцреалістичної творчості, але критикували режим), чи жест радикального розриву з фігурацією після відлиги, аби перейти до оптичних експериментів з площиною дозволяють зрозуміти творчість Фангора по-новому.

Найбільш відомий публіці так званий абстрактний період в творчому розвитку художника, може виявитися в цьому світлі чимось набагато більшим, ніж надзвичайно вдалим інтелектуально-художнім експериментом, котрий приніс йому всесвітню славу. Може, наприклад, викрити свої приховані звязки з астрономічними інтересами або також розкрити нам як своєрідну реакцію відлиги на каток історії чи форма втечі майже збігається в часі з еміграцією. Тому найбільш відомі широкому загалу глядачів абстракції з 60-х почнуть втрачати свою формальну невинність. На виставці завдяки співпраці з Фундацією Войчеха Фангора також знайдуться праці маловідомі або котрі взагалі ніколи не показувалися, але мають значення для повнішого розуміння його творчості.

На виставці ми представимо більше 100 картин і 90 малюнків, плакати, а також скульптури зі всіх періодів творчості Войчеха Фангора.

Куратор: Войчех Змошинсьий